Рекомендації батькам підлітків

/Files/images/rebenok_podrostok_kak_podruzhitsya.jpg

ПАМ'ЯТКА БАТЬКАМ П'ЯТИКЛАСНИКІВ

1. У ваших дітей переломний період, тому будьте особливо спо­стережливі, уважні і терплячі.
2. У 5-му класі збільшилась кількість предметів, тому збільшується час на підготовку до уроків.
3. Забезпечте своїм дітям вдале поєднання відпочинку, праці та ро­боти над уроками.
4. Програми включають більше теоретичного матеріалу, тому слід привчити дітей міцно заучувати окремі правила з математики, україн­ської мови, природознавства.
5. Уважно стежте за рівнем виразного читання дітей. Нехай удома вони голосно читають усі тексти, що задані з різних предметів.
6. Стежте за порадами вчителів, записаними в щоденниках і робочих зошитах (уникайте критичних зауважень на адресу вчителя у при­сутності дітей).
7. Заведіть дітей у бібліотеку, читальний зал не силою, привчайте до повсякденного читання художньої літератури, просіть їх переказати прочитане.
8. Дбайте про те, щоб дитина була охайною у всьому, включаючи бережне ставлення до підручників.
9. Ніколи не поспішайте з висновками ані про дитину, ані про вчи­теля — прийдіть до школи, поспілкуйтеся з учителем.
10. Намагайтеся придбати для сімейної бібліотеки різноманітні словники та додаткову літературу.
11.Пам'ятайте про те, що клас, де навчається ваша дитина, — це од­не ціле трьох колективів: дітей, батьків, учителів. Що дружніші будуть ці колективи, то у кращій атмосфері буде формуватися ваша дитина. Це залежить від кожного.
12. Не забувайте про те, що дитину не можна карати за невміння, а терпляче вчити, підказувати, радити, допомагати, підтримувати.
13. Керуйтеся у спілкуванні з дитиною правилом: найдієвіший засіб виховання — це особистий приклад.
14. Дбайте про всебічний розвиток своєї дитини.
15. Умійте ставити себе на місце дитини.
16. Пам'ятайте, що праця, зокрема навчальна, не завдає шкоди вихованню дитини, а бездіяльність — її перший ворог.

ЗАПОВІДІ БАТЬКАМ ПІДЛІТКА

/Files/images/p_39331_1_gallerybig1.jpg
1. Не навчайте того, із чим ви не обізнані, не соромтеся, якщо чогось не знаєте. Пообіцяйте з цим питанням розібратися й обов'язково це зробіть.
2. Не сприймайте дитину як власність, не ростіть її для себе. Ваша мета - викохати її для життя серед людей.
3. Довіряйте дитині. Розтлумачуйте те, що вона робить, із кращого, а не з гіршого боку.

Залишайте за нею право на помилки. Лише припускаючись помилок, дитина набуває вміння самостійно їх виправляти.

4. Не ставтеся до дитини зневажливо. Людина змалечку повинна відчувати свою значущість. Лише тоді з неї виросте творча, упевнена у своїх силах, відповідальна особистість.
5. Будьте терплячими, ставтеся терпляче до дитячих поривів: по-перше, розвиток особистості — це випробування не лише для вас, батьків, а й для дитини, тому виховуйте її вимогливою любов'ю; по-друге, ваша нетерплячість — це ознака слабкості, перший показник невпевненості у собі.
6. Будьте послідовними у своїх вимогах, однак пам'ятайте: успіх у вихованні досягається не покаранням, а стабільністю обов'язкових для виконання правил, спокійним тоном спілкування, неквапливістю.
7. Потурбуйтеся про те, щоб ваша дитина набувала досвід у спо­кійному темпі. Дозволяйте їй відпочивати від ваших розпоряджень, зауважень, наказів. Нехай син або дочка потроху вчаться самостійності.
8. Виключіть зі своєї практики вислів: «Роби, як я наказав!», замініть цю форму вимоги іншою: «Роби, тому що не зробити цього не можна, це принесе користь». Дитина повинна звикнути діяти не за вказівкою (навіть батьківською), а тому, що це доцільно, розумно, потрібно для чиєїсь вигоди.
9. Оцінюючи дитину, кажіть їй спочатку про те, що вас у ній радує, а вже потім нро те, чим ви особисто не задоволені. Ніколи не порівнюйте свою дитину із сусідською, з її друзями, однокласниками. Порівнюйте, якою вона була вчора та якою є сьогодні. Це допоможе швидше опанувати ази батьківської мудрості.
10. Пам'ятайте! Для дитини ваше ставлення до своїх батьків є найкращим прикладом того, як треба ставитися до вас!
11. Організовуйте сімейне життя так, щоб не лише ви мали обов'язки перед дитиною, а й вона перед вами. Дайте їй зрозуміти, що ви також потребуєте її посильної допомоги.
12. Уникайте конфліктів, щоб не провокувати свою дитину.
13. Зважайте на те, що дитина вже виросла і має право на власну думку, а грубість, можливо, — це намагання позбавитися вашої опіки.
14. Найбільше підлітки не люблять батьківських повчань. Тому ефективнішою буде спокійна, увічлива розмова без категоричних оцінок і настанов.

15. Батьківський авторитет для дитини має бути непохитним.

Якщо дорослі демонструють нестримність, істерію, непослідовність — важко чекати від дитини кращої поведінки.
16. Підліток хоче відчути себе дорослим, самостійним, його дорослість проявляється у поведінці всупереч волі батьків. Коли підліток відчуває, що його думку поважають, радяться з ним, наголошу­ють на його значущості в сім'ї і школі, тоді він зосереджуватиме увагу на своїй дорослості іншим способом, поважатиме думку близьких.
17. Підлітку потрібне переконання, що він не байдужий для до­рослих, його розуміють і намагаються допомогти у складній ситуації.

РЕКОМЕНДАЦІЇ БАТЬКАМ, ЯКІ ПЕРЕЖИВАЮТЬ НЕПРОСТІ ЖИТТЄВІ СИТУАЦІЇ У ВИХОВАННІ ПІДЛІТКІВ

1. Ніколи не лайте свою дитину за захоплення (якщо, звичайно, не хочете, щоб вона назавжди від вас замкнулася в собі). Не жартуйте на «цю тему». Зрозумійте, усе це дуже серйозно. Не варто переконувати сина або дочку в тому, що їхні почуття безглузді, що все колись мине. Дитина живе зараз, тут і тепер — усі ваші аргументи для неї нічого не важать.

2. Почніть самі цікавитися кумирами й захопленнями ваших дітей. Разом послухайте улюблену музику дочки або сина. До речі, чудовою є нагода почати спільно вивчати іноземну мову, щоб зрозуміти, про що співає той, перед ким сьогодні ваша дитина вклоняється.
3. Не відмовляйте дітям у придбанні плакатів, символіки, квитків на концерти. Краще укладіть із ними своєрідний договір. Гарні оцінки у школі, здоровий спосіб життя в обмін на матеріальну підтримку їхніх інтересів (відвідування виступів улюблених груп, придбання модних журналів тощо).
4. Спробуйте розширити коло інтересів дитини. Заняття спортом, спільні прогулянки, читання книжок й обговорення прочитаного — усе це гарантовано скоротить час перебування вашого нащадка в компанії, яка не викликає у вас схвалення, допоможе підліткові не «зациклюва­тися».
5. Намагайтеся більше хвалити свого сина або дочку за будь-які досягнення в навчанні чи спорті. Діти, не позбавлені батьківської уваги, зазвичай знають собі ціну й не бояться плисти проти течії. Вони не шукатимуть такі необхідні їм підтримку й любов на стороні. І тому просто любіть їх — без умов та умовностей. Тоді ви завжди знайдете шлях одне до одного.

ПОРАДИ ЩОДО ВИХОВАННЯ ВАЖКИХ ПІДЛІТКІВ


Як упоратися з підлітком? Що ж трапилося з цією милою маленькою дитиною, яка була у вас лише кілька років тому? Підлітки можуть бути дуже важкими, і це не повинно дивувати вас з огляду на всі зміни перехідного віку, з якими їм доводиться зіштовхуватися. Вам доведеться бути дуже терплячим, щоб упоратися з цим.
Попри те, що ви колись самі були підлітками й, можливо, важкими для своїх батьків, від вас, проте, потрібно буде багато зусиль, щоб зрозуміти, через що доводиться проходити вашій дитині. Ви маєте налагодити зв'язок із нею.
Це завжди непросто, і вам доведеться дуже постаратися під час цих двох важливих періодів у житті дітей — юності та молодості. Вашим дітям знадобляться всі настанови і все ваше розуміння, які ви можете їм дати. Спілкування й розуміння протягом важких періодів можуть задати тон для життєвих рішень, які доведеться приймати вашій дитині.
Ось кілька корисних порад, які стануть у пригоді батькам під час виховання підлітків і налагодження зв'язку з ними.
1. Інтерес. З'ясуйте, що подобається вашій дитині. Коли ваш під­літок був дитиною, можна знайти щось, чим можна було б із ним зайнятися. Але коли вони дорослішають, вам доведеться докласти додаткових зусиль, щоб довідатися, що подобається вашим дітям. Можливо, це буде непросто, але здатність співвідносити схильності й антипатії вашої дитини є важливою частиною побудови відкритих відносин із нею.
Пам'ятайте! Щоб бути гарним батьком, вам також потрібно бути гарним другом.
2. Строгість. Чимало підлітків чинять опір правилам й обмеженням. Вони думають, що вже дорослі, що можуть самі про себе подбати. Хоча це почасти і так, та підліткам усе ще потрібні обмеження. З новими бажаннями вони можуть завдати собі значної шкоди, якщо не стри­муватимуть себе відповідальністю. Дайте зрозуміти вашій дитині, що в неї буде більше волі, але при цьому і більше відповідальності. Воля без відповідальності — безглузда. Вам треба допомогти своїй дитині навчитися планувати події наперед. Ви не повинні робити це за підлітка — просто спрямуйте його.
3. Спілкуйтеся щодня. Щоденне спілкування є важливим для під­тримки відкритості між вами. Ваша дитина буде розкутішою, дові­рятиме вам, якщо ви спілкуватиметеся з нею щодня. Довіра грунтується на практиці. Її можна сформувати лише на «багатогранних» відносинах, на гарному спілкуванні.
Навчіться пізнавати світ, у якому живе ваш підліток, поставте себе на його місце, і ви зможете не лише досягти довіри у відносинах, а й краще зрозуміти його поведінку.
Щоденне спілкування покаже вашій дитині, що ви дбаєте про неї. Це дуже важливий чинник, тому що підлітки почуватимуть себе ком­фортніше з батьками, які активно залучені до їхнього життя. Інакше підлітки можуть звернутися до ненадійних однолітків за порадою або настановами. Дуже важливо, щоб батьки надавали їм керівництво й турботу, які їм так потрібні.
Виховання важких підлітків ніколи не було й не буде легким завданням. Різні батьки користуються для його розв'язання різними під­ходами. Безперечно, важливо чинити так, як ви вважаєте правильнішим, але є деякі рекомендації, яких краще дотримуватися, щоб допомогти собі пройти через усе це, а також зрозуміти, що ви не одні в такій ситуації.
Підлітковий вік триває не вічно, тому не треба «зациклюватися» на тому, що ваша дитина назавжди залишиться важким підлітком. Натомість сконцентруйте свої сили й сконцентруйте свою увагу, допоможіть дитині упоратися з її проблемами і стати відповідальним дорослим. Ви ж мріяли про це, коли дитина була маленькою?..
4. Терпіння. Коли йдеться про виховання важкого підлітка, ваше терпіння дуже важливе. Бути терплячим важко, тому що ви захочете побачити результати негайно. Але в більшості випадків вашій дитині просто необхідно перерости таку поведінку. Можливо, варто відправити дитину у спеціальний центр виправного впливу, що також потребувати­ме від вас терпіння, поки програма не почне давати результатів. Загалом, якщо зможете знайти в собі терпіння, то керуватимете ситуацією значно краще.
5. Упереджувальний підхід. Щойно ви помітили, що в дитини з'явилися проблеми (алкоголь, наркотики), вам потрібно починати негайно діяти. Можливо, вам треба подумати про спеціальну виправну установу для неповнолітніх ще до того, як ви вважатимете відправлення дитини туди необхідним. Негайний початок дій покаже підлітку, що ви не збираєтеся сидіти склавши руки і дозволити йому вживати нарко­тики, алкоголь або займатися іншими речами, яких ви не схвалюєте. Упереджувальний підхід може скоротити глибину і тривалість таких проблем вашого підлітка.
6. Єдиний фронт. У багатьох випадках батьки не сходяться в думках про те, яке рішення їм варто прийняти щодо ситуації, в яку потрапила їхня дитина. У жодному разі не розказуйте про це своєму синові або дочці. Ви повинні завжди демонструвати «єдиний фронт». Якщо дитина зрозуміє, що ви дієте спільно, однією командою, то вона не може втекти під захист одного з батьків, ваші плани допомоги матимуть вищі шанси на успіх.
Як бачите, є поради, покликані допомогти батькам важких дітей робити правильний вибір і набувати вміння успішно жити з важким підлітком. Звичайно, буде нелегко, для того щоб упоратися з усім, із чим вам доведеться зіштовхнутися, від вас буде потрібна сила волі. Зрештою, за умови, що ви допоможете дитині з усім цим упоратися, ваш важкий підліток переросте всі свої проблеми.


РЕКОМЕНДАЦІЇ БАТЬКАМ ПІДЛІТКІВ, СХИЛЬНИХ ДО ПРАВОПОРУШЕНЬ

1. Намагайтеся завжди бути позитивним прикладом для своєї дитини, законослухняним громадянином своєї країни.
2. Змалечку прищеплюйте повагу до закону, прав людини.
3. Проявляйте витримку, терпіння у спілкуванні з підлітком, обговоренні його протиправних учинків (дій).
4. Шляхом переконання, створення гідних та цікавих життєвих перспектив підтримуйте прагнення до законослухняності, вибору гідних друзів, дозвілля.
5. Відмовтеся від постійних повчань, не закріплюйте негативну оцінку їхніх учинків.
6. Ненав'язливо здійснюйте систематичний контроль за життям підлітка.
7. У процесі необхідного перевиховання змінюйте атмосферу в сім'ї, звичні форми поведінки, спілкування, контролю.
8. Сприяйте особистісному зростанню підлітка.
9. Висловлюйте йому свою довіру, схвалюйте досягнення, виробляйте вміння не лише підкорятися, а й командувати.
Кiлькiсть переглядiв: 3451